Мазур Катерина Степанівна
Посада: учитель української мови та літератури
Стаж: 35 років
Освіта: вища
Категорія: вища кваліфікаційна категорія, старший учитель
Основні освітні завдання
Проблема: «Засоби підвищення грамотності та культури мовлення учнів»
Суть педагогічного досвіду: формування духовно багатої мовної особистості.
Джерелом лінгвістичних знань та комунікативних навичок є пізнавальна діяльність учнів у процесі засвоєння навчального матеріалу, яка є провідною у життєдіяльності учнів. Вона формує потруби особистості вдосконалювати своє мовлення як основу практичного життєвого шляху: вільне спілкування за будь-якої ситуації, пізнання довколишнього світу в цілому, оволодіння всім багатством культури, історії, пізнання, сенсу і призначення свого існування на землі.
Виходячи із вище названих мотивів, у роботі вчителя чітко окреслюю основні завдання:
а) забезпечити розвиток пізнавального інтересу до вивчення української мови та використання одержаних знань у практичній життєдіяльності;
б) прищепити учням інтерес до духовних цінностей нації;
в) забезпечити свідоме розуміння особистої відповідальності кожного учня перед самим собою, перед українським народом, державою за подальший розвиток української мови і національної культури.
Вивчення української мови здійснюю на текстовій основі, яка систематично розширює кругозір, знайомить із найвидатнішими постатями, подіями національної історії та культури, матеріальними й духовними пам’ятками, із звичаями і традиціями українського народу, що мають неминучу цінність не лише для України, а й для всього світу.
Вважаю, що освіта учня з української мови і літератури має найперше ставити за мету – формувати людину як духовну особистість. Людина лише такого типу зможе прислужити своїм рідним, близьким, зможе прислужити українському народові.
Формування духовності – це, перш за все, підвищення грамотності учнів. По-друге – це процес формування різнобічного мовленнєвого розвитку особистості, під час якого має здійснюватись реалізація чотирьох видів мовленнєвої діяльності: слухання, читання, говоріння і письма.
Особливу увагу у вирішенні мовленнєвих завдань приділю урокам розвитку зв’язного мовлення.
Слово має глибокий зміст. Саме із слова рідної мови черпаю ту силу, яка наповнює дитячий розум мудрістю, серце – добром, а душу – багатством того, що за віки створив український народ, збагативши скарбницю духовності нації.
У роботі вчителя української мови і літератури керуюсь міркуванням, що основні державні документи спрацюють тоді, коли вчитель не лише закликатиме до національної свідомості, мовної культури, духовного збагачення, а буде працювати над вивченням рідної мови на уроці, поглиблювати одержані знання у позакласній роботі, працюватиме спільно з батьками, громадськістю села, досягатиме результативності своєї праці.
У роботі вчителя виділяю кілька напрямків:
по-перше, виконую державні програми на уроках мови і літератури, формую орфографічні і пунктуаційні знання, уміння і навички учнів;
по-друге, поглиблення знань учнів з мови та літератури у позакласній роботі;
по-третє, дбаю, аби однодумцями у формуванні мовної культури, загальнолюдських цінностей, національної свідомості учнів став увесь педколектив школи.
Найвищою нагородою для мене є вдало проведені уроки, на яких вчу вільно, природно володіти рідною мовою, навчаю дітей відчувати кожне слово, його значення, барви, формую орфографічні навички і вміння. Допомагаю учням зрозуміти, що мова служить не лише для спілкування, для зв’язків, а й для того, щоб думати і відчувати, щоб вміти відкрити душу найповніше, найщиріше; сприяю свідомому вибору життєвого шляху.
На уроках використовую найрізноманітніші форми роботи: словниковий диктант, захист орфограм, пунктограм, робота з словниками, творчі диктанти, граматичні розбори слів, синтаксичний розбір речень, твори-мініатюри, побудова речень за схемами, створення мовленнєвих ситуацій, діалогів, написання творчих робіт.
ОСНОВНІ ФОРМИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(учитель - учень)
v Сприймання тексту;
v Відтворення його у формі монологу й діалогу;
v Розвиток мислення учнів;
v Оптимальне поєднання фронтальних, групових, самостійних, ігрових форм роботи;
v Диференціація завдань за рівнем складності й пізнавальної самостійності;
v Взаємозв’язок класної і позакласної роботи;
v Етико-етикетний аспект у процесі виконання завдань творчого характеру.
Кiлькiсть переглядiв: 299
Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.